Главная страница
qrcode

ЕСТЕТИКА (к-ра) (роб)doc. Етичні та естетичні виміри в культурі естетика


НазваниеЕтичні та естетичні виміри в культурі естетика
Дата30.11.2019
Размер237 Kb.
Формат файлаdoc
Имя файлаЕСТЕТИКА (к-ра) (роб)doc.doc
ТипРобоча програма
#81521
Каталог

Національний університет «Острозька академія»

кафедра культурології та філософії
ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор (заступник директора)

з навчальної роботи
________________________________

“______”_______________20___ року

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ



ЕТИЧНІ ТА ЕСТЕТИЧНІ ВИМІРИ В КУЛЬТУРІ: ЕСТЕТИКА

галузь знання 03 Гуманітарні науки

напрям підготовки 6.020101 Культурологія

спеціалізація бакалавр культури

гуманітарний факультет

(Шифр за ОПП __________)

Острог

2017 рік

Робоча програма «Етичні та естетичні виміри в культурі: естетика» для студентів за напрямом підготовки 6.020101 Культурологія, галузь знань 03 Гуманітарні науки.


Розробники: Карповець Максим Вячеславович, канд. філос. наук, ст. викладач кафедри культурології та філософії

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри культурології та філософії
Протокол від “1” вересня 2017 року № 1

Завідувач кафедри (циклової, предметної комісії): Зайцев М. О., доктор

філософських наук, професор


_______________________ (__________________)

(підпис)

“1” вересня 2017 року
Схвалено методичною комісією вищого навчального закладу за напрямом підготовки (спеціальністю)_____ 6.020101 Культурологія

(шифр, назва)

Протокол від. “ 1 ” вересня 2017 року № 1
“_____”________________20__ року
Голова _______________ (_____________________)

(підпис) (прізвище та ініціали)


 Карповець М. В, 2017 рік

Опис навчальної дисципліни



Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

заочна форма навчання

Кількість кредитів – 2,5

Напрям підготовки

6.020101 Культурологія


нормативна


Галузь знань

03 гуманітарні науки


Модулів – 1

Спеціальність (професійне

спрямування):

бакалавр культури, бакалавр журналістики


Рік підготовки:

Змістових модулів – 1

4-й


Індивідуальне науково-дослідне завдання _реферат, есе_


Семестр

Загальна кількість годин – 90

1-й


Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 3

самостійної роботи студента - 6

Освітньо-кваліфікаційний рівень:

бакалавр

24 год.


Практичні, семінарські

18 год.

Індивідуальні заняття

2 год.

Самостійна робота

48 год.

Індивідуальні завдання: год.

Вид контролю: модуль


Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:

для денної форми навчання – 24/50.


Мета та завдання навчальної дисципліни


Мета курсу: метою вивчення дисципліни «Етичні та естетичні виміри сучасної культури: естетика» є ознайомлення студентів основними надбаннями естетики як філософської науки, місцем естетичної проблематики в світогляді людини і формуванні людської духовності.

Завданнями вивчення курсу є вироблення у студентів вміння розуміти роль естетичних цінностей в людській життєдіяльності, здатності аналізувати сучасний стан естетичної та художньої сфери, опиратись на ці знання в своїй професійній та особистій життєдіяльності.

Завдання курсу полягає в таких аспектах:

розкрити вихідні поняття та концепції в контексті естетики, використовуючи низку теоретико-методологічних програм;

відтворити еволюцію естетичних теорії в історії культури, починаючи від античності і закінчуючи сучасними програмами;

спрямувати на індивідуальне бачення естетичниз проблем сучасної культури;

дати стратегію інтерпретації сучасних естетичних теорій і практик.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:

основні категорії, напрямки і проблеми естетики як філософської науки в її історії та на сучасному етапі розвитку;

зміст базових концептів філософських, соціологічних, історичних і культурологічних програм, що стосуються осмислення есетичних феноменів людської культури;

естетично-художні засади суспільного життя, специфіку естетичної регуляції людської життєдіяльності;

природу мистецтва і особливості його функціонування в культурі та людській життєдіяльності;

методологічні особливості аналізу естетичного феномену у текстах і практиках культури;

зміст основних першоджерел, визначених навчальною програмою;

дискусійні питання, не вирішені проблеми, що характерні для актуальних наукових досліджень у контексті естетичних вимірів сучасної культури.


У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен вміти:

аналізувати і порівнювати зміст основних естетичних теорій сучасної культури;

розкривати зв’язок естетичних досліджень із культурними та соціальними констеляціями сучасної епохи;

здійснювати аналіз та інтерпретацію текстів, що репрезентують різні стратегії розуміння естетичних проектів сучасної культури;

вести аргументовану дискусію з проблемних питань в межах естетичних студій;

здійснювати самостійний пошук та фахове опрацювання новітньої літератури предмета;

користуватися довідковою літературою предмета.

3. Програма навчальної дисципліни
Модуль 1. Історико-культурна експозиція дисципліни.

Тема 1. Естетика: сутність і роль в культурі (2 год.)

Естетичне начало в світогляді людини. Становлення предмету естетики в процесі культурно-історичного розвитку. Естетика як наука про сутність естетичного і царину художньої діяльності людей. Проблемність і структура естетики як теоретичної системи. Місце мистецтва в предметі естетики.

Місце естетики в системі наук. Естетика і філософія. Єдність і специфічність понятійного апарату. Тенденція до “звільнення” естетики від філософії в естетичних теоріях др. пол. ХХ ст.

Естетика і етика: їх співвідношення в історії культури.

Естетика і мистецтвознавство: нормативність і емпіричність. Естетичний і “мистецтвознавчий підхід” до мистецтва.

Естетика і психологія. Естетична проблематика в контексті досягнень сучасної психології.

Місце естетики в сучасній культурі.
Тема 2. Історія естетичної думки: становлення проблематики естетики (4 год.)

Формування предмета естетики в межах філософського знання в давньогрецькій філософії (Піфагор, Сократ, Платон, Аристотель).

Теоцентричний характер середньовічної естетики (Августин, Фома Аквінський). Київська Русь і становлення естетичних уявлень східних слов’ян.

Антропоцентризм і гуманізм естетики Відродження (Альберті, Леонардо да Вінчі).

Раціоналістичні тенденції в естетиці. Класицизм і нормативність естетики (А. Буало).

Просвітництво і введення терміну “естетика”. Роль А. - Г. Баумгартена в утвердженні естетики як теорії чуттєвого пізнання.

Розвиток нового розуміння предмету естетики в умовах ХVІІІ-ХІХ ст. (Г.-Е. Лессінг, Гегель, Шіллер, Кант, Г.Чернишевський, К. Маркс).

Українська естетика в її історичній традиції та особливості сучасного українського естетичного дискурсу.
Тема 3. Некласична естетика ХХ ст. (2 год.)

Теоретичні витоки некласичної естетики. Плюралізм естетичних теорій в культурі ХХ ст. Неопозитивізм, структуралізм, феноменологія, інтуїтивізм, герменевтика, екзистенціалізм, психоаналіз, неотомізм в естетиці та їх особливості.

Динаміка розвитку уявлень про предмет естетики в умовах кінця ХХ ст.

Постмодерністська естетика: основні риси, поняття, проблеми.
Тема 4. Структура естетичної свідомості (2 год.)

Естетичне освоєння людиною дійсності - розширення поля людської свободи. Різноманітність форм прояву естетичного відношення людини до світу. Культурна детермінованість естетичного суб’єкта.

Творчий характер естетичної діяльності та різноманітність її форм. Утилітарне та естетичне в естетичній діяльності. Дизайн як вид естетичної діяльності. Дизайн і мистецтво.

Природа і структура естетичної свідомості: естетичні почуття і потреби, естетичний смак, оцінка, естетичні погляди і теорії, естетичний ідеал. Соціокультурне та індивідуальне в естетичних почуттях, смаках, ідеалах. Естетичні погляди та теорії. основні особливості і функції естетичної теорії.

Мистецтво як самоцінна форма естетичної діяльності.
Модуль 2. Теоретико-культурна експозиція дисципліни.
Тема 5. Основні естетичні категорії та їх місце категорії в естетичній теорії (4 год.).

Принципи і підходи до систематизації естетичних категорій

Естетичне як універсальна категорія естетики. Історія формування категорії “естетичне”. Духовна природа естетичного. Естетичне і художнє. Естетичне й естетизм та його форми.

Прекрасне і потворне. Естетична оцінка прекрасного. Зміна тлумачення прекрасного в історії філософії та культури. Прекрасне як продукт людського духу. Прекрасне та естетичний ідеал.

Потворне та його історичні модифікації.

Піднесене, героїчне, низьке: співвідношення категорії та історичні модифікації їх змісту. Моральний зміст категорій “піднесене”, “героїчне”, “низьке”.

Трагічне і комічне. Історичні форми трагічних конфліктів і способи їх розв’язання. Катарсис, його естетичний смисл. Особливості трактування трагічного в художній культурі ХХ ст.. Форми і способи втілення трагічного в мистецтві.

Комічне і сміх. Типи комічних конфліктів. Естетичні модифікації комічного.
Тема 6. Естетика як метатеорія мистецтва (4 год.)

Мистецтво – тип духовного освоєння і перетворення дійсності. Роль мистецтва в духовній культурі: співвідношення з філософією, мораллю, релігією, політикою. Естетика і філософія мистецтва. Художність як родова ознака мистецтва і як довершеність в єдності змісту і форми. Художньо-образна природа мистецтва. Основні ознаки художнього образу. Художня умовність.

Художня творчість як об’єкт естетичного аналізу. Естетичні засади художньої творчості. Роль символу та метафори в художній творчості. Проблема художньої обдарованості, талановитості, геніальності.

Мистецтво як засіб спілкування. Художній твір як форма і спосіб буття мистецтва. Особливості естетичного сприйняття художніх творів. Раціональне та емоційне, національне та загальнолюдське в процесі художнього сприйняття.

Система мистецтв в структурі художньої культури суспільства. Історичні тенденції взаємодії і синтезу мистецтв. Художня течія, метод і стиль в мистецтві. Свобода та детермінізм у мистецтві.

Видова специфіка мистецтва в контексті естетичної теорії.

Мистецтво та ціннісні орієнтації особи. Поліфункціональність мистецтва.
Тема 7. Естетичні проблеми мистецтва ХХ ст. (4 год.)

Специфіка розвитку мистецтва на межі ХІХ-ХХ ст.: філософсько-естетичні засади. Світоглядні пошуки в сучасному мистецтві. Доля класичної спадщини в умовах динамічних процесів в художній культурі ХХ ст. Формалістичні пошуки в європейському мистецтві ХХ ст.: кубізм, футуризм, абстракціонізм. Експресіонізм й сюрреалізм та їх особливості. Модернізм і масова культура.

Натуралістичні і релігійно-міфологічні тенденції в мистецтві Заходу. Особливості постмодернізму в сучасному мистецтві.

Активізація художніх пошуків в культурі України: соцреалізм, авангард, неокласика, неореалізм, необароко.
Тема 8. Естетична культура: сутність і сфери формування (2 год.)

Сутність естетичної культури. Естетична і художня культура: характер взаємозв’язків. Структура і сфери формування естетичної культури. Суперечності сучасної естетичної і художньої культури.

Дизайн. Гуманістична спрямованість дизайну. Роль дизайну в сучасній культурі.

Мода і стиль життя. Мода і бізнес. Роль реклами та її естетичні функції. Мистецтво і бізнес.

Естетика побуту як формування індивідуального стилю життя

Значення естетичного чинника у людських взаєминах. Естетика поведінка. Естетична культура ділової людини. Діловий етикет: свобода і краса ділового спілкування.
4. Структура навчальної дисципліни


Назви змістових модулів і тем

Кількість годин

денна форма

Заочна форма

усього

у тому числі

усього

у тому числі

л

п (культура)


інд

с.р.

л

п

лаб

інд

с.р.

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13


Модуль 1. Історико-культурна експозиція дисципліни.


Тема 1. Естетика: сутність і роль в культурі

10

2

2

6

Тема 2. Історія естетичної думки: становлення проблематики естетики

10

4

4

2

Тема 3. Некласична естетика ХХ ст.

10

2

2

6

Тема 4.

Сутність естетичної діяльності і естетичної свідомості

6

2

2

2

Разом за змістовим модулем 1

38

12

10

16

Модуль 2. Теоретико-методологічні основи естетики. Мистецтво у контексті естетики.


Тема 5.

Основні естетичні категорії та їх місце категорії в естетичній теорії

10

4

2

4

Тема 6. Естетика як метатеорія мистецтва

18

4

2

10

Тема 7. Естетичні проблеми мистецтва ХХ ст.

14

4

2

6

Тема 8. Естетичний смак і культура

12

2

2

8

Разом за змістовим модулем 1

52

14

8

28


Усього годин


90

24

16

48


5. Теми семінарських занять


Назва теми

Кількість

годин

1

Тема 1. Естетика: сутність і роль в культурі.
1. Естетичне відношення як тип людського відношення.

2. Естетика: сутність і структура.

3. Місце естетики в культурі.
Література:

Кривцун О.А. Эстетика и проблема философской рефлексии об искусстве // Эстетика. – М.: Аспект-Пресс, 1998. – С. 6-21.

Бычков В В. Становление эстетики как науки // Эстетика. – М.: КНОРУС, 2012. – С. 35-79.

Каган М.С. Становление эстетической науки // Эстетика как философская наука. – С. 25-50.

Власов В. Новый энциклопедический словарь изобразительного искусства. Том IV. И-К.

Искусство С. 168-172.

Изображение, изобразительное искусство С. 52-56.

Дики Д. Определяя искусство // Американская философия искусства. – С. 243-253.

Бергер Джон. Искусство видеть.

Коэн Т. Возможность искусства: замечания к предложениям Дики // Американская философия искусства. – С. 253-271.

Munro, Thomas. Emotion, response, and enjoyment //Aesthetics. Encyclopedia Britannica. Retrieved from http://www.britannica.com/topic/aesthetics.


2

2

Тема 2. Історія естетичної думки.


Характер античної естетики.

Злам естетичного світовідчуття у Середні віки.

Антропоцентрична естетика Відродження.

Естетика бароко та класицизму.

Романтики та естетичне відчуття.

Некласична естетика.


Література:

Татаркевич В. Античная эстетика.

Эстетика архаического периода

Эстетика классического периода (эстетика и философия, Платона, Аристотеля)

Ильин И. А Эстетика гармонии и числа / История искусства и эстетика.

Кривцун О. А. Раздел 1. Исторические ориентации художественного сознания // Эстетика.

Лосев А. Ф. &4 Характер античной эстетики; &5 Периоды развития античной эстетики // История античной эстетики. – Режим доступу: http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Culture/Losev_HistEst/Est1_0.php

Лосев А. Ф. Эстетические категории // История античноій эстетики. Аристотель и поздняя классика. – Режим доступу: http://psylib.ukrweb.net/books/lose004/txt11.htm

Эко У. Искусство и красота в средневековой эстетике.


2

3

Тема 3. Естетичне. Феномен мистецтва

Сутність естетичного

Що є мистецтвом?

Мистецтво як метатеорія культури.


Література:

Власов В. Новый энциклопедический словарь изобразительного искусства. Том IV. И-К.

- Искусство С. 168-172.

- Изображение, изобразительное искусство С. 52-56.

Бычков В. Эстетическое // Эстетика. – М.: Кнорусс, 2012. – С. 79-128.

Дики Д. Определяя искусство // Американская философия искусства. – С. 243-253.

Ильин И. А К вопросу о том, что такое искусство / История искусства и эстетика.

Бен Дайсон. Эстетическое восприятие картины http://www.vlador.com/main/эстетическое-восприятие-картины/.

Коэн Т. Возможность искусства: замечания к предложениям Дики // Американская философия искусства. – С. 253-271.

Ингарден Р. Картины и их конкретизации. Эстетический предмет живописи // Исследования по эстетике. С. 383-393.

Nelson Goodman. When Is Art? Published October 26, 1997.

Каган М.С. Искусство как полифункциональная система // Эстетика как философская наука. – С. 306-319.

Лотман Ю. Структура художественного текста http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Literat/Lotman/_01.php


2

4

Тема 4. Естетичний смак і культура

Еволюція естетичного смаку: суб’єктивні та об’єктивні виміри.

Характер естетичного досвіду.

Формат естетичної культури.


Література:

Shelley, James. The Concept of Taste. Retrieved from http://plato.stanford.edu/entries/aesthetic-concept/.

Самохвалова В. И. Эстетическая культура // Культурология ХХ век. Энциклопедия. М. 1996.

Ингарден Р. Художественная ценность и ценность эстетическая // Исследования по эстетике. – М.: Изд-во иностранной литературы, 1962. – С. 393-403.

Бычков В. В. Эстетическое // Эстетика. – М.: Кнорус, 2012. – С. 79-128.

Зедльмайр Г. Проблемы интерпретации // Искусство и истина. – С. 134-185.

Бен Дайсон. Эстетическое восприятие картины http://www.vlador.com/main/эстетическое-восприятие-картины/.


Додаткова:


2

5

Тема 5. Прекрасне vs. Потворне.

Теорія прекрасного. Практики прекрасного.

Теорія потворного. Практики потворного.

Дуалізм прекрасного та потворного.

Методологія розрізнення та розуміння.


Література:

1. Бычков В. В. Классические эстетические категории // Эстетика. – М.: Кнорус, 2012.

- Прекрасное С. 139-158;

- Безобразное С. 166-172.

Зедльмайр Г. Проблема истины // Искусство и истина. – С. 216-232.

Мильталер Ю. Разделение прекрасного и искусства // Что такое красота Введение в естетику. – С. 82-110.

Ницше Ф. “Рождение трагедии из духа музыки”. Предисловие к  Р. Вагнеру // Ницше Ф. Соч. в 2 т. Т. 1, М., 1990.

Шкепу М. А. Эстетика безобразного – Введение+Часть первая // Эстетика безобразного Карла Розенкранца.– С. 33-70.

Эко У. Введение // История уродства. – С. 8-23.

Эко У. Безобразное сегодня // История уродства. – С. 421-441.

Hamermesh D. Ugly? You May Have a Case // The New York Times. Retrieved August 28, 2012. – http://www.nytimes.com/2011/08/28/opinion/sunday/ugly-you-may-have-a-case.html?_r=1&hp.

Martin A. The Phenomenology of Ugly // The New York Times. Archived from the original on August 15, 2010. – http://opinionator.blogs.nytimes.com/2010/08/10/the-phenomenology-of-ugly/


Додаткова:
Гадамеp Г.-Г.Актуальность пpекpасного. М., 1991.

Hopkins, R., 2000, “Beauty and Testimony” in Philosophy, the Good, the True and the Beautiful, A. O'Hear (ed.), Cambridge: Cambridge University Press, 209-236.

Brooks, David. “When Beauty Strikes.” The New York Times. 15 Jan. 2016. Web.24 Mar. 2016.

Jay, Tom. “The Necessity of Beauty.” American Arts Quarterly 25.1 (2008). Web. 24 Mar. 2016.


Фільми:

BBC Ugly Beaty (2009).

BBC Что такое красота? (2009). Нил Кромби.

Деннис Даттон. Эволюция теории красы. http://www.ted.com/talks/denis_dutton_a_darwinian_theory_of_beauty.html


2

6

Тема 6. Піднесене vs. низьке

Піднесене та його модифікації.

Комічне у естетиці

Суміш піднесеного та низького.


Література:

1. Кант И. Наблюдения над чувством прекрасного и возвышенного // Сочинения в шести томах. – С. 127-150.

Гадамер Г-Г. Актуальність прекрасного.

Бёрк Э. Философское исследование о происхождении наших идей возвышенного и прекрасного.

Тейлор Б. Альтернативы модернизму // Актуальное искусство 1970-2006. – С. 9-27.

Каган М.С. Возвышенное и низменное // Эстетика как философская наука. – С.154-161.

Ильин И. А О трагическом очищении у древних греков / История искусства и эстетика.

Бычков В В. Возвышенное // Эстетика. – М.: КНОРУС, 2012. – С. 158-166;

- Комическое С. 190-198.

Фільми:

Божественная мерзость. История Джона Уотерса (1998). Стив Йеджер.

The Shock of the New (2004). James Runcie.


2


Тема 7. Художньо-естетична культура ХХ століття.


Авангард.

Модернізм.

Постмодернізм.

Сучасне мистецтво.


Література:

Руднев В. Словарь культуры XX века.

Турчин В. С. По лабиринтам авангарда. – М.: Издательство

МГУ, 1993. – 248 с.

Герман М. Модернизм.

Ильин И. Постмодернизм. От истоков до конца столетия.

Маньковская Н. Б. Эстетика постмодернизма.

Андреева Е. Все и ничто. Символические фигуры в искусстве второй половины ХХ века. – СПб., 2004.

Власов В. Абстракционизм.

Имдаль М. Франк Стелла «Сэнворнвилл, II» // Опыт другого видения. – С. 349-371.

Имдаль М. Барнетт Ньюман «Кто боится красного, желтого и синего, III» // Опыт другого видения. – С. 349-371.

Эко У. От абстрактных форм в глубь материи // История красоты. – С. 401-413.

Гниренко Ю. Перформанс как явление современного отечественного искусства. – Режим доступу: http://www.gif.ru/texts/txt-gnirenko-diplom/city_266/fah_348/.

Голдберг Р. Искусство перформанса. От футуризма до наших дней. – М.: Ад Маргинем, 2014.

Глава седьмая. Искусство идей и медиапоколение. С. 189-277.

Тейлор Б. Победа и поражение: семидисятые / Актуальное искусство 1970-2006. – С. 27-59.

Демпси Э. Искусство перформанса. С. 222–225.

Galperina M. 10 Contemporary Performance Artists You Should Know. – Режим доступу: http://flavorwire.com/227915/10-contemporary-performance-artists-you-should-know.

Бычков В.В. Акционизм / Эстетика.


Додаткова:

Элгер Д. Абстракционизм.

Гройс Борис. Казимир Малевич.

Савчук В. Метакритическая решительность // Художественный журнал. – № 55. – Режим доступу: http://xz.gif.ru/numbers/55/8/.

Frank W. Yoko Ono Performance Art.

Сэм Филлипс. Измы. Как понимать современное искусство.

Западное искусство. XX век. Проблемы интерпретации.


Фільми:

Балканське бароко (1999). П’єр Кулібьоф.

BBC The Power of Art (2006). Rothko.

Who The *$&% Is Jackson Pollock? (2006). Harry Moses.

State of Art (1986)

Век глобального конфликта (Khan Academy) https://www.youtube.com/playlist?list=PLxGo9dxQkqWDkomaelo8ApHz0HF8m1ktK

1960 – эпоха постколониализму (Khan Academy) https://www.youtube.com/playlist?list=PLxGo9dxQkqWAh9fNDMXgu_WJkGzIO6ad8.


4


6. Самостійна робота




з/п

Назва теми

Кількість

годин

1

Опрацювання першоджерел.

18

2

Написання есе

10

3

Написання реферату

10


Разом

48

7. Питання для іспиту

Естетика: сутність, структура.

Естетичне в світогляді людини

Естетика і філософія

Естетика і культурологія

Естетика і мистецтвознавство

Місце мистецтва в предметі естетики.

Місце естетики в культурі

Особливості методології сучасної естетики

Естетична думка античності

Поняття «катарсис» та «калокагатія»: їх морально-естетичний зміст

Естетичні погляди середньовіччя

Гуманістична спрямованість естетики Відродження

Естетичні ідеї класицизму

Вклад Баумгартена в розвиток естетики

Естетичні погляди Просвітництва

Естетичні ідеї Канта

Вклад Гегеля в розвиток естетики

Основні ідеї естетичної концепції Маркса

Особливості естетики романтизму

Плюралізм естетичних ідей ХХ ст.

Охарактеризуйте основні риси позитивістської естетики.

Сутність і структура естетичної свідомості.

Естетичний смак: особливості природи і функціонування.

Естетичний ідеал та його місце в людському світогляді.

Естетична діяльність та її особливості.

Естетична цінність природи та її осмислення.

Естетичні почуття та потреби як компоненти естетичної свідомості.

Дизайн як вид естетичної діяльності.

Проблема класифікації естетичних категорій.

Естетичне: історія становлення і проблеми визначення.

Естетичне і естетизм: характер взаємодії.

Категорія “потворне” та її сучасні модифікації.

Сутність і природа трагічного.

Прекрасне як категорія естетики.

Естетичне значення піднесеного.

Героїчне та його морально-естетичний зміст.

Комічне: сутність та форми модифікації в мистецтві.

Природа мистецтва

Мистецтво і філософія: проблеми взаємодії

Мистецтво і наука

Взаємозв’язок мистецтва і моралі

Естетична природа художнього образу

Характеристика художньої творчості

Проблема методу в мистецтві

Проблема стилю в мистецтві

Роль символу та метафори в мистецтві

Поліфункціональність мистецтва

Основні риси сучасного мистецтва

Проблема свободи творчості в мистецтві

Некласична естетика.

8. Теми для підсумкового есе


Наскільки естетична теорія Імануїла Канта, висловлена у “Критиці здатності судження”, відображує ключові мистецькі зрушення свого часу? Наведіть приклад певної естетичної практики (архітектура, музика, живопис), що релевантна Кантівському розумінню естетичному.

Оскар Уальйд переконує, що сутністю мистецтва є особливий вид брехні, яка спрямована на коректування життя та природи. Більше того, мистецтво існує лише заради мистецтва, підкорюючись власним законам. Чи погоджуєтесь Ви з Уайльдом, що мистецтво може існувати без історичного та культурного впливу, а отже й значення аудиторії? Наскільки сьогодні актуальна його теза “мистецтво заради мистецтва”?

Вальтер Беньямін у своєму есе “Твір мистецтва в епоху його технічної відтворюваності” переконує, що мистецтво лишається своєї аури внаслідок технологічного прогресу, коли унікальне замінюється масовим (тиражованим). Наскільки справедлива ця теза для сучасної культури? Чи справедливо застосовувати концепт “аури” до сучасного мистецтва й масової культури? Спробуйте порівняти сучасну елітарну (класична музика, опера тощо) й масову культури (кліпи, комікси, серіали тощо), взявши по одному прикладу з них.

Яким чином феноменологічна естетика Романа Інгардена про багатошарову структуру літературного твору, зокрема про горизонтальний та вертикальний виміри, можуть бути пов’язані із новітніми мистецькими рухами, зокрема перформансом та концептуалізмом? Чи завжди працює естетика Інгардена із сучасним мистецтвом?

Розкрийте сутність естетичної теорії Ролана Барта (текст, смерть автор) у контексті концептуалізму та загалом використання тексту для мистецьких повідомлень. Яким чином можна пояснити практики Джозефа Кошута (серія “Text/Context”) та Лоуренса Вайнера (As Far As I Can See)? Чи можна вважати текст твором мистецтва та навпаки?

Яким чином основні постулати екзистенціалістської естетики (мистецтво як експресія людської свободи, мистецтво та абсурд) відображують мистецтво модернізму/постмодернізму? Чи можна говорити про кінець мистецтва, опираючись на ідеї Жан-Поля Сартра?

Критика інтерпретації концептуального мистецтва є основою есе “Проти інтерпретації” Сюзан Зонтаг. Вона переконує, що сьогодні інтерпретація суттєво змінилась, керуючись не “захватом перед незручним текстом, а вже відкритою агресивністю, явним презирством до видимого”. Чи можна сказати, що естетичне втратило свій унікальний зміст, ставши елементом інтелектуальних ігор, коли глядач може вигадувати будь-що про твір мистецтва? Чи не свідчить це про низьку якісь митців та мистецтва, яке відмовляється від смислу? Спробуйте застосувати теорію Зонтаг на прикладі робіт Саймона Старлінґа (Shedboatshed) Джеффа Кунса, Трейсі Емін (My Bed) або Мартіна Кріда (The Lights Going On and Off).

Французький естетик Мішель Дюфрен розглядає у своїй роботі “Криза мистецтва” проблему нерозуміння мистецтва публікою. Наскільки його теза співвідноситься із тим, що пропонує сучасне мистецтво? Чи можна говорити тоді про “смерть мистецтва”? Наведіть приклади із історії мистецтва, що відображують ідею Дюфрена про конфлікт мистецтва та аудиторії.


Вимоги до есе


Есе обов’язково повинні мати вступ (один абзац), де студент повинен чітко окреслити власну тезу (кінець абзацу), опираючись на одне із вищезгаданих питань. Теза не повинна бути загальною й очевидною, а містити проблемне питання, пропонувати певне рішення чи позицію студента щодо обраної теми.

Основна частина повинна складати із послідовності аргументів, що розкривають тезу. Робота студента повинна мати чітку послідовність абзаців, які пов'язані між собою спільною історією та логічно перетікають з одного абзацу в інший (flow). Студент повинен навести приклади з мистецтва, що підкріплюють певну теорію, обов’язково правильно цитуючи дослідника. Кожен приклад має бути прикріплений у додатках (Фігура 1), щоб унаочнити відповідну роботу. Якщо студент апелює до відео чи аудіо, то достатньо у додатках зробити скріншот і вказати покликання на youtube.

У кінці есе студент пише висновки, що вказують на ключові моменти роботи. Важливо не черговий раз переказати текст, а вказати на принципові й ключові моменти, що спонукають до певних роздумів. Висновки вказують на те, наскільки студенту вдалося довести чи спростувати тезу.


8. Теми для написання рецензії


Прокляття митця в оповіданні «Муки пекла» Акутогави Рюноске.

Естетичні проблеми у романі Юкіма Місіми «Сповідь маски».

Естетичні ідеї роману Томаса Манна «Доктор Фаустус».

Природа мистецтва у повісті «Блакитний період де Дом'є Сміта» Д. Дж. Селінджера.

Естетично-світоглядні диспозиції роману Германа Гессе «Гра в бісер».

Естетичні виміри роману Джона Апдайка «Кентавр».

Конфілкт краси та потворного у романі Джона Фаулза «Колекціонер».

Естетичний підтекст роману Донни Тартт «Таємна історія».

«Прокляття» творчості у романі Майкла Каннінґема «Години».

Естетично-антропологічні проблеми у романі Джуліана Барнса «Вічуття кінця».

Потворне як основна естетична категорія у романі «Країна вина» Мо Яня.

Естетика втечі у «Башті зі слонової кістки» Джона Фаулза.

Проблема мистецтва у п'єсі Тома Стоппарда «Художник, що спускається сходами».

Покликання митця у повісті «Valse Melancholique» Ольги Кобилянської

Сутність мистецтва у п'єсі «Чорна Пантера, Білий Ведмідь» Володимира Винниченка.

Карнавальна естетика у романі «Перверзії» Юрія Андруховича.

Межа між мистецтвом і життям у новелі «Цвіт яблуні» Михайла Коцюбинського.

10. Методи навчання

Словесні: лекція служить для пояснення важкої та складної теми; її ознаками є тривалість запису плану та рекомендованої літератури, уведення та характеристика нових понять, розкриття та деталізація матеріалу, завершальні висновки лектора, відповіді на запитання;бесіда відноситься до найдавніших і найпоширеніших методів дидактичної роботи. Провідною функцією даного метода є мотиваційно-стимулююча.

Наочні: демонстрація характеризується рухомістю засобу демонстрування: кіно-відеофільм чи його фрагмент.

Практичні: практичні та семінарські заняття, есе, реферати, конспекти першоджерел, словники.

Метод стимулювання інтересу до навчання: створення ситуації інтересу при викладанні того чи іншого матеріалу (використання пізнавальних ігор, вікторин, кінофільмів).

11. Методи контролю

В результаті вивчення курсу студенти повинні знати основні принципи наукового дослідження та бути готовими до написання курсових та кваліфікаційних робіт.

Контроль та оцінювання студентів відбувається згідно з наступними критеріями:

1. відвідування студентами лекційних та практичних занять;

2. активна участь під час практичних занять; вміння аналізувати та систематизувати матеріал; опрацювання основної та додаткової літератури; першоджерел;

3. сумлінна підготовка до контрольної роботи;

4. написання есе;

5. написання реферату;

6. створення словника термінів до визначеної теми;

7. опрацювання першоджерел і написання конспекту.
Критерії оцінки есе:

1. оригінальність тверджень автора;

2. вміння аргументувати власні думки;

3. вміння здійснювати аналіз та робити висновки;

4. дотримання обсягу та оформлення.
Критерії оцінки реферату:

1. складність обраної теми;

2. вміння викладу матеріалу, узагальнення та висновки;

3. обсяг і кількість використаних джерел;

4. оформлення (дотримання вимог: титульна сторінка, план, відповідно оформлений список використаних джерел та літератури).

Модульна форма контролю проводиться письмово у вигляді розгорнутих питань. Оцінка залежатиме від сумлінності виконання поставлених завдань, ґрунтовності відповіді на запитання, вміння логічно мислити, робити висновки.

12. Розподіл балів, які отримують студенти



Модуль 1

Реферат

Есе

Іспит

Сума

40

10

10

40

100

Т1

Т2

Т3

Т4

Т5

Т6

Т7

Т8

5

5

5

5

5

5

5

5


Шкала оцінювання: національна та ECTS

Сума балів за всі види навчальної діяльності

Оцінка ECTS

Оцінка за національною шкалою

для екзамену, курсового проекту (роботи), практики

для заліку

90 – 100

А

відмінно

зараховано

82-89

В

добре

74-81

С

64-73

D

задовільно

60-63

Е

35-59

FX

незадовільно з можливістю повторного складання

не зараховано з можливістю повторного складання

0-34

F

незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни

не зараховано з обов’язковим повторним вивченням дисципліни


13. Методичне забезпечення
1. Карповець М. Етичні та естетичні виміри сучасної культури: естетика. Робоча програма. – Острог, 2012. – 18 с.
14. Рекомендована література


Андреева Е. Все и Ничто. Символические фигуры в искусстве второй половины XX века.

Андреева Е. Постмодернизм. Искусство второй половини ХХ – начала XXI века.

Анхейм Р. Искусство и визуальное восприятие. – М.: Прогресс, 1974.

Арасс Даниэль. Деталь в живописи. – СПБ.: Азбука-классика, 2010. – 464 с. – Художник и знаток.

Бодрийар Ж. Прозрачность зла. – М.: Добросвет, 2000.

Буро Карлос. От ренессанса к постмодерну.

Бёрджер Джон. Фотография и ее предназначения. – М.: Ad Marginem, 2014. – 240 с.

Бердяев Н.А. Кризис искусства. - М., 1992.

Борев Ю. Естетика: Учебник. - М.,2002.

Бонами  Ф. Я тоже так могу! Почему современное искусство все-таки искусство. V-A-C Press, 2013.

Бровко М.М. Мистецтво як естетичний феномен. Монографія. –К., 1999.

Бычков В.В. Эстетика – М.,2002.

Булгаков С.Н. Самосознание искусства // Булгаков С.Н. Свет невечерний. - М., 1991.

Ванейгем Р. Бесцеремонная история сюрреализма.

Варбург Аби. Великое переселение образов. – СПб.: Азбука, 2008. – 416 с. – Художник и знаток.

Вентури Р. Уроки Лас-Вегаса.

Вещь: Метафизика предмета в изобразительном искусстве, литературе, музыке, театре, архитектуре и кино.

Гадамер Г.Г. Актуальность прекрасного. - М., 1991.

Гартман Н. Эстетика. - М., 1958.

Гольдентрих С.С. О природе эстетического творчества. - М., 1977.

Голдберг Роузли. Искусство перформанса. – М.: Ad Marginem, 2014. – 320 с.

Голомшток И. Английское искусство от Ганса Гольбейна до Дэмиена Херста.

Гомбрих Э. Г. История искусства.

Гройс Борис. Казимир Малевич.

Демус О. Мозаики византийских храмов. Принципы монументального искусства Византии.

Дмитриева Н. А. В поисках гармонии. Искусствоведческие работы разных лет.

Западное искусство. XX век. Проблемы интерпретации.

Зарубежная эстетика и теория литературы Х1Х-ХХ веков. Трактаты. Статьи. Эссе. –М., 1987.

Егоров Л. Проблемы эстетики. - М., 1977.

Естетика / Під ред. Левчук Л.Т. - К.,2000, 2005.

Эстетика. Словарь. - М., 1989.

Эстетическое сознание и художественная культура. - К., 1983.

Естетичне виховання: Довідник. - К., 1988.

Історія української літератури ХХ ст. - К., 1994.

Искусство в мире духовной культуры. – К.. 1985

Искусство и художник в зарубежной новелле ХХ в. - Спб., 1992.

Иванов В.П. Человеческая деятельность –познание - искусство. - К., 1977.

Ильенков Э.В. О специфике искусства. Об эстетической природе фантазии // Искусство и коммунистический идеал. - М., 1989.

Кандинский В. Избранные труды по теории искусства.Копытин А.И. Арт-терапия в эпоху постмодерна.

Копытин А.И. Арт-терапия в эпоху постмодерна.

Каган М.С. Эстетика как философская наука. – СПб., 1997.

Канарский А.С. Диалектика эстетического процесса. Ч.І. - К., 1974, Ч.ІІ.- К., 1982.

Кандинский В.В. О духовном в искусстве. - М., 1992.

Кант И. Критика способности суждения. Ч.І. - М., 1994.

Кривцун О.А. Эстетика. Учебник.– М., 2001.

Кучерюк Д.Ю. Естетика праці. - К., 1984.

Левчук Л.Г. Західноєвропейська естетика ХХ ст. - К., 1997.

Лекции по истории эстетики / Под ред. М.С. Каган. Кн І-ІІІ. - ЛГУ, 1974-1977.

Лессинг Г. Лаокоон. О границах живописи и поэзии. - М., 1957.

Лосев А.Ф. Логика символа // Контекст 72. - М., 1973.

Лосев А.Ф. История античной эстетики. Кн. ІІ. - М., 1994.

Лукьянов Б. В мире эстетики: Книга для учащихся. - М., 1988.

Малахов В.А. Искусство и человеческое мироотношение. - К., 1988.

Мальро А. Голоса безмолвия.

Маньковская Н.Б. Эстетика постмодернизма: Монография – СПб., 2002.

Маркс К. Экономическо-философские рукописи 1844 г. // Маркс К., Энгельс Ф. Избранные произведения. - М., 1956.

Морально-этические поиски художников Запада // Идеология. Мораль. Искусство. - К., 1991.

Мир философии. Ч.ІІ. - М., 1991.

Наконечна О.П. Естетичне як тип духовності. – Рівне, 2002.

Наконечна О. Взаємозв’язок мистецтва і моралі в розвитку людської чуттєвості. //Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені В.Гнатюка. Серія: Філософія. №14, 2006. – С.135-139.

Овсянников М.Ф. История эстетической мысли. - М., 1978.

Ортега-і-Гассет. Мистецтво в теперішньому і майбутньому / Вибрані твори. - К., 1994.

Панофский Э. Этюды по иконологии. Гуманистические темы. – СПб.: Азбука, 2009. – 480 с. – Художник и знаток.

Панофски Э. Idea: К истории понятия в теориях искусства от античности до классицизма.

Перек Ж. Кунсткамера. История одной картины.

Панченко В.І. Мистецтво в контексті культури. - К., 1998.

Подорога В. Kairos, критический момент. Актуальное произведение искусства на марше.

Поляков В. Европейская тиражная графика от Гойи до Пикассо.

Раппапорт А. Девяносто девять писем о живописи.

Русаков Ю. А. Избранные искусствоведческие труды.

Руднев В.П. Словарь культуры ХХ века. Ключевые понятия и тексты. – М., 1997.

Рытникова Е.А. Эстетическое сознание: сущность и специфика. - М., 1985.

Самосознание европейской культуры ХХ века. - М., 1991.

Теория метафоры. - М., 1990.

Томпсон Дональд. Как продать акулу за 12 миллионов долларов. Скандальная история о современном искусстве и аукционных домах.

Флоренский П.А. Строение слова // Контекст 72. - М., 1973.

Фрагменты из ранних греческих философов. - М., 1989.

Фуко М. Живопись Мане.

Филлипс Сэм. Измы. Как понимать современное искусство.

Ходж Сьюзи. Дизайн. Почему это шедевр. 80 историй уникальных предметов. – М.: Синдбад, 2015.

Художественная культура и эстетическое развитие личности. - К., 1987.

Шіллер Ф. Естетика. Мистецтво. - К., 1974.

Шеллинг Ф. Философия искусства. - М., 1966.

Шмит Ф. Избранное. Искусство: Проблемы теории и истории.

Яковлев Е.Г. Проблема систематизации категорий в марксистско-ленинской эстетике. - М., 1983.

Яковлев Е.Г. Эстетика. - М., 1999.


15. Інформаційні ресурси


Ресурси Інтернет: інтернет-бібліотеки

Веб-сторінка Національної наукової бібліотеки ім. В. Вернадського

Веб-сторінки наукових та академічних установ.

перейти в каталог файлов


связь с админом