Главная страница
qrcode

Тимчасові незнімні реставрвції. Тимчасові незнімні реставрації. Показання,методи виготовлення. Захист вітальних зубів при виготовленні незнімних ортопедичних констуркцій


НазваниеТимчасові незнімні реставрації. Показання,методи виготовлення. Захист вітальних зубів при виготовленні незнімних ортопедичних констуркцій
Дата10.08.2019
Размер1,46 Mb.
Формат файлаpptx
Имя файлаТимчасові незнімні реставрвції.pptx
ТипДокументы
#77216
Каталог
Презентація на тему:”Тимчасові незнімні реставрації.Показання,методи виготовлення.Захист вітальних зубів при виготовленні незнімних ортопедичних констуркцій”
Виконав студент 5 курсу
Стомат.факультету,15 групи
Притула Сергій Дмитрович
Викладач:Михайлов Андрій Андрійович
За призначенням тимчасові незнімні реставрації – це конструкції, які конструюють на час виготовлення постійних протезів для збереження фізіологічних артикуляційно-оклюзійних співвідношень щелеп.
Виготовлення тимчасових конструкцій є обов’язковим етапом лікування незнімними конструкціями сучасних зубних протезів. Тимчасові незнімні конструкції мають бути функціонально повноцінними та естетичними. Значно важливу роль в естетиці майбутніх реставрацій грає слизова оболонка ясен, яку протягом всього процесу протезування провізорні коронки формують, захищають, підтримують та створюють її контур навколо майбутньої опори. Ще один аспект використання тимчасових конструкцій з точки зору кінцевого вибору вигляду постійних протезів – превентивно-діагностичний. За допомогою зміни положення, форми, розміру, кольору провізорних коронок можна виконати моделювання майбутньої постійної конструкції. Із чого і яким чином виготовляються тимчасові коронки? Частіше за все – з пластмас різних видів, у тому числі і без акрилових (пластикові конструкції). По бажанню пацієнта або в силу клінічної ситуації, провізорні конструкції можуть змінюватись декілька разів, та можуть бути виготовлені з більш міцних матеріалів, наприклад, металу і пластмаси. В залежності від матеріалу пластмасові та композитні коронки розподіляються на хімічно-, термічно-, та фотополімерізовані. Окрему групу складають тимчасові стандартні коронки, які перебазовують самотвердіючою пластмасою. Також існують провізорні коронки фабричного виготовлення (стандартні) з пластмаси або тонкостінні металеві.
Показання
1. Захист препарованих тканин вітальних та депульпованих зубів від дії термічних, хімічних подразників та мікробних агентів.
2. Для запобігання зміщення опорних зубів та забезпезпечення адекватного навантаження на пародонт на період виготовлення постійних порцелянових, суцільнолитих та комбінованих конструкцій.
3. В якості тимчасової шинуючої конструкції при захворюваннях пародонту та проведенні хірургічних маніпуляцій на тканинах пародонту.
4. Для збереження звичного для пацієнта співвідношення щелеп на препарованих зубах з метою запобігання ускладнень з боку скронево-нижньощелепного суглобу.
5. Для збереження фізіологічних оклюзійно-артикуляційних співвідношень щелеп при тотальному протезуванні, та їх адаптації при лікуванні дисфункції скронево-нижньощелепних суглобів, патологічної стертості тощо. 6. Для забезпечення функції жування. Сучасні тимчасові конструкції витримують помірні навантаження при жуванні, що дає можливість пацієнтові не змінювати звичний режим харчування.
7. Збереження естетики і фонетики.
За допомогою провізорних коронок забезпечується фізіологічний розподіл жувального навантаження на зубний ряд та можливо визначити або відкорегувати форму, розмір і колір зубів для майбутньої постійної конструкції. В практиці ортопедичної стоматології відомо декілька способів виготовлення провізорних коронок. Кожний з них має переваги та недоліки.
Виготовлення провізорних коронок є обов’язковим етапом лікування сучасними незнімними естетичними зубними протезами.
За способом виготовлення: пряме (клінічне), непряме (клініко-лабораторне) виготовлення.
В залежності від матеріалу коронки розподіляються на хімічно-, термічно-, та фотополімерізовані.
Окрему групу складають провізорні стандартні коронки, отримані промисловим способом з пластмаси, целлулоїда, композиційних матеріалів та металів.
Недоліками лабораторних методів є наявність розтягнутих за часом додаткових етапів виготовлення тимчасових коронок, необхідність додаткових відвідувань пацієнтом лікаря, а також дискомфорт пацієнта в період, коли зуби відпрепаровані під ортопедичну конструкцію, особливо передня група, порушують естетику, що може погіршити якість життя пацієнта. Хоча сама конструкція міцна, правильно відмодельована в артикуляторі, повністю полімеризована. Є декілька клінічних методів виготовлення провізорних коронок: шляхом формування в порожнині рота з блока самотвердіючої пластмаси; метод перебазування в порожнині рота стандартних пластмасових коронок; прямий метод формування тимчасової коронки за допомогою целулоїдного ковпачка; метод формування провізорної коронки в попередньо отриманому відбитку. Переваги клінічного виготовлення це: швидкість, можливість зафіксувати провізорну конструкцію в порожнині рота пацієнта в те ж відвідування, можливість відразу змінити колір тимчасової коронки. Але є й недоліки: необхідність, перед відбитком для провізорної коронки, моделювання в порожнині рота коронкової частини зуба воском, якщо він зруйнований; виділення залишкового мономера (при виготовленні коронок з акрилових пластмас ), неможливість відновити точні оклюзійні контакти та форму зуба в цілому. Варіантами виготовлення тимчасових незнімних конструкцій є такі:
1. Після постановки діагнозу, вибору метода лікування та постійної конструкції, якщо коронка зуба збережена (зуб змінений у кольорі) і на нього буде виготовлятися естетична коронка, то до препарування зуба знімається відбиток силіконовою масою. Потім зуб препарують, отримують робочий відбиток, змащують вазеліном і у попередній відбиток, на місце відпрепарованого зуба, вносять розведену швидкотвердіючу пластмасу що самополімерізується, відбиток вводять у порожнину рота до затвердіння пластмаси. Пластмасова коронка виводиться з порожнини рота, обробляється, полірується й фіксується на цемент. 2. Після постановки діагнозу, вибору метода лікування та постійної конструкції, перед препаруванням отримують силіконові двошарові відбитки з обох щелеп та фіксують центральну оклюзію. В лабораторії відливають моделі, гіпсують їх в артикулятор. На моделях препарують зуби і моделюють їх з воску. Потім як звичайно проводять загіпсовку їх в кювету, та заміну воску на пластмасу. Лікар стоматолог-ортопед після препарування зубів проводить припасування провізорної конструкції та перебазування її в порожнині рота. Після зняття залишків пластмаси, шліфування та полірування, проводять цементування її на тимчасовий цемент. Перевагами такого методу є: моделювання конструкції в артикуляторі з правильно сформованими оклюзійними контактами; пацієнт не відчуває дискомфорт після препарування зубів, тому що в теж відвідування він отримує провізорні коронки; конструкції такі міцніші, тому що полімеризація їх проводилась під температурою і тиском. 3. Після постановки діагнозу, вибору метода лікування та постійної конструкції, и иперед препаруванням отримують силіконові двошарові відбитки з обох щелеп та фіксують центральну оклюзію. В лабораторії відливають моделі, гіпсують їх в артикулятор. На моделях проводять воскове моделювання. З відмодельованих моделей отримують силіконові відбитки, або роблять пластикові капи. Лікар в клініці після препарування зубів вносить пластмасу (або композит) для провізорних коронок у відбиток (чи капу) отриманий з моделі, на якій проводили воскове моделювання і вводить в порожнину рота пацієнта на препаровані зуби. Після полімеризації матеріалу провізорні конструкції знімаються, обробляються і фіксуються на тимчасовий цемент. Пластмаси для клінічного (безпосереднього) виготовлення коронок:
1) акрилові пластмаси холодної полімеризації:
Pattern Resin LS (GC), Tempron (GC), Dentalon Plus (Heraeus), Протакрил (Стома).
2) композити (біс-акрилові) для виготовлення коронок:
Luxatemp (DMG), Protemp (3M).
легко вводиться в порожнину завдяки текучій консистенції;
не взаємодіє з навколишніми тканинами;
дозволяє відновлювати анатомічну форму зуба;
досить легко видаляється після закінчення терміну служби.
Матеріал випускається у восьми відтінках для досягнення натурального відтінку зуба, має природну флуоресценцію.
Оскільки передбачається, що тимчасові коронки повинні забезпечувати повноцінне функціонування зубних рядів, включаючи не лише жування, але також естетику, тому необхідне визначення відтінку матеріалу, яке краще проводити при природному освітленні. Етапи виготовлення тимчасових коронок
До препарування твердих тканин зубів знімають анатомічний відбиток силіконовою масою без коригуючого шару
Відбиток надалі буде використовуватися для моделювання в ньому тимчасових коронок. Для подальшої роботи відбиток треба підготувати шляхом зняття нависаючих країв і вирізування відвідних каналів для матеріалу. Далі відбиток слід очистити і просушити повітрям. Тимчасові коронки можна також виготовити за допомогою шаблону. Для цього в лабораторії на моделі виготовляють капу на весь зубний ряд. Ця капа-шаблон далі використовується для моделювання в ній тимчасової коронки . Для виведення залишків матеріалу на капі-шаблоні бором робляться невеликі отвори. Після отримання відбитку в клініці роблять препарування зубів 
Відпрепаровані зуби на моделі.
Виготовлена в лабораторії капа.
Може бути знятий додатковий відбиток, якщо планується формувати тимчасові коронки в зубопротезній лабораторії на моделі. Відбитки передаються зубному техніку для проведення подальших етапів роботи.
Виготовлення в клініці
У клініці лікар-стоматолог приступає до виготовлення тимчасових коронок. На відпрепаровані зуби тонким шаром наносять гліцерин для запобігання прилипання матеріалу до зуба. Внутрішня поверхня відбитка (чи шаблона) має бути також ізольована перед нанесенням самотверднучого композиту. У силіконовий відбиток або виготовлену в лабораторії капу поміщатиметься матеріал для формування тимчасових коронок.
Для змішування паст і дозування кількості використовують спеціальний пістолет і відповідну насадку (мал. 7). Не треба створювати сильний тиск на поршень пістолета: матеріал видавлюється рівномірно завдяки текучій консистенції. Щоб уникнути утворення повітряних бульбашок носик насадки для змішування під час нанесення тримають зануреним у матеріал.
Підготовлену таким чином форму (відбиток, шаблон) вносять у ротову порожнину і зіставляють з відпрепарованими зубами, використовуючи невеликий тиск впродовж 30-40 секунд. Матеріал зберігає еластичну консистенцію впродовж 1-2 хв. після початку змішування. Тимчасову конструкцію треба виводити з ротової порожнини під час еластичної фази, тобто впродовж 1-2 хв. з початку змішування. Через вказаний час відбиток виймається разом із штучними коронками. Стан коронок перевіряється зондом: слід переконатися в затвердінні матеріалу. Через 4 хв. тимчасові конструкції виймають з відбитка і протирають спиртом (наприклад, етиловим), щоб повністю видалити тонкий зовнішній шар, що зазнав вплив кисню.
Потім слід ретельно відшліфувати надлишки і шорсткості ділянки, яка розташовуватиметься в області ясен. За необхідності тимчасову конструкцію можна обробити твердосплавною фрезою і відполірувати ручним способом. Виготовлення в лабораторії
У тих випадках, коли штучні коронки виготовляються в лабораторії, маніпуляції здійснюються на моделі з відпрепарованими під керамічні коронки зубами за допомогою раніше виготовленої капи-шаблона
Аналогічно маніпуляціям, що проводилися в клініці, насадку змішувача вводять всередину шаблону і заповнюють простір від ріжучого краю до шийки зуба. Шаблон надівається на зубні ряди під помірним тиском і знімається відповідно до інтервалів часу, вказаних в інструкції (залежать від температури навколишнього середовища). Після повного затвердіння композиту видаляється тонкий зовнішній шар, що зазнав вплив кисню. Тимчасові коронки припасовуються на моделі і обробляються . Потім передаються в клініку.
Після цементування коронок слід акуратно перевірити зубоясенні борозенки і навколишні ділянки, видалити можливі залишки тимчасового матеріалу і фіксувального цементу. Вивіряються оклюзійні контакти.
Застосування тимчасових конструкцій дозволяє забезпечити зручність для пацієнта на період виготовлення постійних керамічних коронок, виключивши дискомфорт або виникнення гіперестезії зубів. Крім того, у пацієнта з’являється можливість звикання до використання зубних протезів Механізм дії десенситайзерів
*Механічна блокада дентинних канальців самим засобом. Таким методом впливають Desensitizer, який випускається у вигляді лаку. При нанесенні такі склади закривають поверхню оголилися канальців тонкою плівкою. Тим самим ймовірність розвитку больових відчуттів знижується. *Преципитация білків та іонів в нервових закінченнях. Десенситайзер коагулює білки. Цей процес порушує проходження нервового імпульсу, а сам дентинний каналец закривається. Показання до застосування
*реставрація з композитного матеріалу; *установка пломби з амальгами; *використання незнімних протезів на живих зубах, якщо в конструкції додатково присутні штучні коронки або накладки; *створення адгезивних протезних конструкцій; *фіксація вінірів; *підвищена чутливість зубів в пришийковій області; *проведення професійної гігієни, пов'язаної із зняттям твердих відкладень; *відбілювання. Методика використання
*наносять розчин після протруювання зуба перед застосуванням адгезиву; *для нанесення використовуються мікробраші, рухи повинні бути втираючими, без освіти «калюж»; *дати 20-30 секунд для висихання; *надлишки матеріалу видаляються евакуатором на високій швидкості. Сучасна класифікація
*Ненаповнений з вмістом НЕМА, додатково може бути доданий глютаровий альдегід; *Наповнений з вмістом НЕМА; *З вмістом слабких кислот і поверхнево активних речовин; *Чинний з утворенням складних солей на поверхні дентину. Основні представники
*HurriSeal; *Shield Force Plus; *Aqua-Prep F, додатково містить фтор для протикаріозної дії; *Hemaseal & Cide Desensitizer, додатково містить 4% розчин хлоргексидину; *PrepEze Desensitizer, містить антисептик і фтор, як антисептик виступає 5% розчин хлориду бензалконію; *MicroPrime Desensitizer, також містить фтор і хлорид бензалконію
перейти в каталог файлов


связь с админом